21.2. Невідповідність розвитку енергетичної сфери в Україні світовим тенденціям

До основних світових тенденцій в енергетиці відносяться такі.

  1. Стрімке зростання відновлюваної енергетики

За даними міжнародної мережі REN215, в розбудові нової електроенергетичної інфраструктури переважає частка ВДЕ (70%), досягнувши в 2017 році 1 081 ГВт, а разом з об'єктами великої гідроенергетики – 2 195 ГВт. Загальна сума інвестицій у ВДЕ та альтернативні види палива сягнула 279,8 млрд доларів.

Найбільш інтенсивними темпами розвивається вітрова (539 ГВт) та сонячна енергетика (402 ГВт), яка в 2017 році збільшила потужності на третину порівняно з показниками 2016 року (Рис. 21.2). Зокрема, привабливість сонячної енергетики пояснюється зниженням цін на сонячні панелі на 81% порівняно з цінами у 2009 році, як звітує Міжнародне агентство з відновлюваних джерел IRENA6.

Крім того, така тенденція в світі пов'язана з обраним курсом 195 країн світу, які підписали Паризьку угоду, на відмову від викопної енергетики і переходу до ВДЕ до середини цього століття. Великобританія, Канада, Бельгія, Австрія, Італія, Швейцарія, Франція, Фінляндія та інші країни оголосили відмову від вугільної енергетики в межах кліматичної політики, поступово досягаючи повної декарбонізації.

Енергетичні стратегії Данії та Швеції встановлюють цілі повної декарбонізації до 2050 року. Для багатьох розвинених країн світу цей індикатор складає не менше 50% у довгостроковому переході. Основні заходи для досягнення такої мети – розвиток ВДЕ (в тепловій та електроенергетиці, на транспорті) та зменшення загальних обсягів енергоспоживання.

Проте, енергетична політика України, яка існує сьогодні, не передбачає у довгостроковій перспективі переходу до повної декарбонізації економіки , тобто не відповідає світовим тенденціям. У нормативно-правових актах відсутні такі цілі та відповідні заходи по їх досягненню. Відповідно до цілей Енергетичної стратегії України, яка прийнята Кабміном, частка вугілля в структурі ЗППЕ України в 2035 передбачається на рівні 12,5%.

Імпорт вугілля в Україні зростає. З а даними фіскальної служби, в 2017 році Україна імпортувала 19,8 млн тонн вугілля (УКТЗЕД 2701 Вугілля кам'яне, антрацит, брикети, котуни та аналогічні види твердого палива, одержані з кам'яного вугілля) на суму 2 744,062 млн доларів, що майже вдвічі більше ніж в 2016 році (сума склала 1 467,09 млн доларів). В першому кварталі 2018 року 5,7 млн тонн вугілля на суму $760 млн, що на 57,6% (2,99 млн тонн) більше, ніж за аналогічний період минулого року. Більша частка вугілля в період з 2016 року імпортована з Росії (в середньому 60%), США, Канади. Слід зазначити, що встановити походження імпортованого вугілля з Росії досить складно і є велика ймовірність, що його левова частка видобута на окупованих територіях Донецької та Луганської областей.

В Україні більше 50%** електроенергії виробляється атомними електростанціями(АЕС) (Рис. 21.1). Ціна на електроенергію, вироблену АЕС, залишається найнижчою на Оптовому ринку електроенергії (ОРЕ) серед інших виробників. Однак, потрібно враховувати, що постачання ядерного палива здійснюється з Росії та США, а відпрацьоване ядерне паливо теж відправляється до Росії. Отже, у собівартості атомної енергії необхідно враховувати вартість зняття блоків з експлуатації, а також вартість поводження з ядерними відходам та відпрацьованим паливом. Згідно з цілями Енергетичної стратегії Українидо 2035 року використання атомної енергії в структурі ЗППЕ займає найбільшу частку (25%) після природного газу(30,2%**).


0 Підтримано0 Поправок