1. Четвертий енергопакет «Чиста енергія для всіх європейців»

Наприкінці 2016 року Європейська Комісія презентувала Четвертий енергопакет "Чиста енергія для всіх європейців"8, де основні питання енергетичної політики стосуються пріоритетності енергоефективності (загальноєвропейський показник 32,5% до 2030 року, з переглядом цілей до 2023 року), встановленню нових обов'язкових для ЄС цілей по ВДЕ (32% до 2030 року, з переглядом цілей до 2023 року), загальної структури ринку електроенергії та регуляторної політики, забезпечуючи кращі умови для споживача. Мова йде про створення архітектури ринку, із забезпеченням гнучкості як для виробництва, так і для споживання електричної енергії, де ціна на енергію визначається попитом (високі ціни в пікове споживання, найнижчі – в період зменшення попиту на енергію). Споживач стає мотивованим гравцем ринку, який не тільки споживає, але має можливості виробляти, зберігати та продавати електроенергію, керуючи власним енергоспоживанням та отримуючи відчутну вигоду. В умовах децентралізації енергоринку ефективно працюють енергетичні кооперативи, що являють собою об'єднання місцевих громад і підприємств для реалізації проектів екологічного і незалежного від енергокомпаній виробництва енергії.

Крім того, передбачається розвиток екологічного транспорту, де перевага надається використанню електромобілів та біопалива. В свою чергу це має зменшити викиди СО2 в транспортній сфері на 70%.

Запропоновані Європейською Комісією пропозиції "Чиста енергія для всіх європейців" спрямовані на те, щоб показати, що перехід до екологічно чистої енергії є сектором зростання майбутнього. У разі, якщо імплементація Четвертого енергопакету дозволить щорічно залучати до 177 мільярдів євро державних та приватних інвестицій, починаючи з 2021 року, це може збільшити ВВП країн ЄС на 1% щороку протягом наступного десятиліття та створити 900 тисяч нових робочих місць.

В травні 2018 року було прийнято першу частину Четвертого енергопакету, що стосується енергоефективності будівель.

В той же час Україна продовжує адаптацію законодавства до вимог Третього енергопакету. Закон України "Про енергоефективність будівель" вводить обов'язкову енергетичну сертифікацію та визначення класів будівель згідно з європейською методикою, але не враховує норми нововведеної директиви ЄС згідно з Четвертим енергопакетом.

Тому найближчим часом може виникнути необхідність у вдосконаленні прийнятих процедур енергетичної сертифікації, переймаючи кращі сучасні європейські практики.

Те саме зауваження стосується і впровадження ринку електричної енергії відповідно до законодавства, розробленого з урахуванням європейських норм, які перебувають на стадії перегляду і вдосконалення. Що стосується децентралізованої енергетики, діюче законодавство не сприяє в достатній мірі розвитку енергетичних кооперативів та впровадження проектів ВДЕ в громадах. Регуляторна політика щодо розвитку таких об'єктів ускладнена для громад в зв'язку з обов'язковим ліцензуванням та іншими процедурами, які вимагаються для участі на ринку в якості виробника електроенергії.


1 Підтримано0 Поправок