А) Висока частка приватної власності на землю та тіньовий обіг землі

Земельна реформа в Україні була започаткована у березні 1991 року прийняттям Земельного Кодексу України (нова редакція була прийнята в 1992 році), яким було врегульовано напрями реформування монопольного права держави на землю та визначені три форми власності: державну, колективну та приватну. В результаті проведення земельної реформи в Україні було сформовано основи нових земельних відносин та нового земельного устрою, який передбачав поступову передачу державної та колективної власності на землю в приватну власність, що впродовж кількох наступних років призвело до суттєвих змін у структурі власності земельного фонду.

Впродовж 10 років з початку земельної реформи частка приватної власності на землю досягла 50%, а станом на 1.01.2016 року ця частка становила 52,1%, або 31442,7 тис. га від загальної площі земель України. Однак, аналізуючи структуру розподілу земельної площі сільськогосподарських угідь між сільськогосподарськими підприємствами можна зробити висновок, що державним підприємствам належить тільки 2% площі земель сільськогосподарського призначення, приватні підприємства займають 46%, громадянам належить 37% та 15% іншим користувачам.

В цілому із 10,4 млн. га сільськогосподарських земель у державній власності, більше ½ перебувають в оренді, переважно довгостроковій, інша частина знаходиться у постійному користуванні державних підприємств і відомств. Правова неврегулюваність питань землеустрою та високий рівень корупції призводять до того, що частина державних земель розкрадається через її відведення на підставних осіб за тіньовими схемами, нелегально передається в оренду (спільний обробіток тощо) або в довгострокову оренду без проведення аукціону, за наднизькими ставками. Згідно з останніми оцінками потенційні обсяги тіньового обігу сільськогосподарських земель в Україні складають 12 млн. га. Одним із негативних наслідків цього процесу є те, що через занижений розмір орендної плати на передані в оренду землі місцеві бюджети щороку втрачають більше 1,5 млрд. грн.

Діюча на сьогодні структура розподілу земельної площі сільськогосподарських угідь в умовах неефективної судової системи, відсутності ефективного контролю держави за використанням ґрунтів, недоступності кредитних ресурсів для організації фермерських та сімейних господарств може призвести до негативних наслідків для родючих українських чорноземів при їх захопленні великими корпораціями, метою яких є максимізація прибутку за мізерних затрат.


0 Підтримано0 Поправок