І. Аналіз стану та динаміки земельного фонду України.

Історично родючі ґрунти України впродовж століть були найбільшим багатством нації, адже дозволяли забезпечити продовольством всі державні утворення, які в різні часи існували на території нашої держави. Наявність родючих ґрунтів разом із сприятливими кліматичними умовами дозволили Київській Русі стати невід'ємною частиною торговельних шляхів «Із варяг у греки» та Шовкового шляху, Запорізькій Січі – однією із перших в світі демократичною республікою фермерського типу, Українській РСР – житницею Радянського Союзу.

Однак, незважаючи на історію українського землеробства та сільського господарства, за двадцять сім років незалежності Україна, маючи всі необхідні ресурси, не змогла стати повноцінним конкурентоздатним гравцем на світових ринках продовольчих товарів. Головними причинами цього є відсутність ефективної стратегії розвитку економіки, неефективна державна політика в сфері сільського господарства, перманентні фінансово-економічні кризи, кланово-олігархічний уклад економіки а також неефективна зміна структури земельного фонду та зміна форм власності на земельні ресурси України. Не сприяли цьому і надання права на довгострокову оренду землі та діяльність потужних агрохолдингів. Так, впродовж років незалежності структура земельного фонду України зазнала певних змін, більшість з яких є негативними: обсяг сільськогосподарських угідь зменшився на 522,5 тис. га, а виснаженість ґрунтів зростає з кожним роком.


0 Підтримано0 Поправок