ІІ. Глобальні тенденції у сфері земельних відносин і міжнародний досвід регулювання ринку землі

В умовах загострення проблем продовольчого забезпечення у багатьох країнах світу земля стала найціннішим і найпривабливішим ресурсом, стратегічним джерелом надприбутків і в короткостроковому, і в довгостроковому аспекті. Крім того, земля – це національний геополітичний капітал країни, який відіграє фундаментальну роль не тільки в її соціально-економічному розвитку, а й в її існуванні як незалежної держави. Тому, звісно, загострилась увага до цього активу з боку всіх зацікавлених і ринкових, і геополітичних «гравців».

У сучасному світі діє така закономірність: якщо в країні при владі перебувають слабкі корумповані «еліти», яким не властиве стратегічне і патріотичне державне мислення, а суспільство не є політично активним, то землі країни стають легкою здобиччю для операцій «злиття та поглинання», або рейдерських захоплень не військовими, а економічними методами, через підкуп влади і навіть змін законодавства і Конституції країни. Як правило, для цього використовуються відомі пропагандистські кліше щодо «цілющості» для економіки вільного ринку землі, хоча, як відомо, вільний ринок землі приносить користь тільки там, де сильна демократична держава забезпечує гарантії прав власності для всіх громадян, включаючи незахищені верстви населення, і сприятливі умови для масового розвитку національних фермерських господарств, та не допускає системної корупції і монопольної концентрації землі в руках крупних власників.


0 Підтримано0 Поправок