Новим проектом може стати розширення Чорноморсько-балтійського транспортного коридору з порту Одеса у балтійський порт Риги, для реалізації якого необхідно відновити активне транспортне сполучення через територію Білорусі.

Відновлення потенціалу авіаційних вантажних карго-перевезень є можливим у контексті створення повноцінного авіаційного хабу на умовах вільної митної зони.

Територією України простягається 2 714,5 кілометра внутрішніх водних шляхів, що належать до категорії судноплавних, національна мережа автомобільних доріг загального користування становить 169 652 кілометри. Експлуатаційна залізнична мережа України є однією з найбільших у Європі та досягає близько 20 951,8 кілометра, з яких 9 926,4 кілометра (47,4 відсотка) електрифіковані.

Все це дозволяє Україні обґрунтовано претендувати на роль ключового транзитера для країн Азії та ринку ЄС. Згідно з даними Національної транспортної стратегії України на період до 2030 року1: «через територію України проходить ряд міжнародних транспортних коридорів: Пан'європейські транспортні коридори № 3, 5, 7, 9; коридори Організації співробітництва залізниць (ОСЗ) № 3, 4, 5, 7, 8, 10; Транс'європейська транспортна мережа (ТEN-Т), коридор Європа – Кавказ – Азія (ТРАСЕКА)».

На сьогодні, частка логістично-транспортного комплексу у структурі ВВП коливається у діапазоні від 6 до 7% і забезпечує зайнятість приблизно такої ж частки трудових ресурсів країни. Від ефективності роботи транспортної галузі залежить зростання експортного потенціалу країни, який наразі, нажаль, формується переважно у сировинних галузях та виробництві напівфабрикатів: сільське господарство та гірничо-металургійний комплекс.

У структурі собівартості продукції українських підприємств транспортні витрати становлять до 40%, отже оптимізація транспортно-логістичного потенціалу сприятиме підвищенню цінової конкурентоздатності вітчизняних товарів на зовнішніх ринках, а також сприятиме зменшенню інфляційних процесів на внутрішньому ринку.


2 Підтримано0 Поправок