15.5.5. Податок на кінцеве споживання

(Final Consumption Tax (FCT), Reverse VAT - далі ПКС)

Концепція податку на кінцеве споживання стає в світі дедалі популярнішою. Так, з минулого року Європейський союз відійшов від стандартних правил ПДВ, дозволивши не оподатковувати поставки товарів (послуг) з однієї країни – члена ЄС до іншої аж до етапу їх кінцевого споживання. Також для окремих товарів та послуг (переважно пов'язаних з інтелектуальною власністю та електронною торгівлею) більшість країн – членів ЄС почали застосовувати схему «реверсного ПДВ», за якою обов'язок зі сплати ПДВ переноситься від продавця до покупця. Нарешті, Бельгія та Нідерланди взагалі відмовились справляти ПДВ з імпорту, збільшуючи привабливість транзиту товарів через їхні порти до інших країн Євросоюзу. Отже, світові тренди свідчать про масовий відхід від класичної теорії ПДВ зразку 1959 року та про його перетворення в інші види податків на кінцеве споживання чи їх гібридні форми.

ПКС усуває три головні вади ПДВ: ефект кредитування бюджету за рахунок обігового капіталу податкового агента, необхідність отримання бюджетного відшкодування та можливість ухилень від оподаткування із застосуванням «фіктивного експорту» чи «перерваного транзиту».


1 Підтримано1 Поправок