Унаслідок зменшення податкового навантаження за окремими податками, їх баз чи ставок, які перевищують оптимальні (наприклад, але не виключно за ППП, ПДФО чи деякими майновими податками) та призводять до сукупного перевищення значення податкового клину Лафера, бюджетні доходи від оподаткування вочевидь зростатимуть, розмір тіньової економіки падатиме (у тому числі за рахунок зменшення значення перемінної М з формули Харбергера). Однак, за правилом податкової еластичності суспільний ефект від зниження ставок можна отримати з часовим лагом, який є відносно коротким для непрямих податків та довгим для прямих чи майнових податків.

Саме неврахування основ економетрики урядом А. Яценюка, який запропонував з одного боку зменшити ставку ЄСВ (середньозважено на 14,9 процентних пункти), а з іншого – розширити базу нарахувань ПДФО на пенсійні виплати без зміни самої економічної філософії пенсійного страхування, призвело до катастрофічного дефіциту бюджету системи солідарного пенсійного страхування. У 2017 році сума доходів від ЄСВ склала 6,3% від ВВП, а виплати з державних систем соціального страхування (забезпечення) України сягнули майже 16,5% від ВВП. Половина такого дефіциту була покрита коштами платників податків, а решта – черговими боргами уряду.

Наразі ми не будемо розглядати сутність систем соціального страхування. Для цього присвятимо окремі публікації та окремий Форум.


1 Підтримано0 Поправок