Другий вимір

Другим виміром в осмисленні оптимальної системи оподаткування є наявність внутрішньої логіки(або її відсутність)у податковій системі,** тобто узгодженість або неузгодженість чи диспропорції інструментів системи оподаткування між собою (різних податків, ставок оподаткування, стандартів бухгалтерського і управлінського обліку, системи адміністрування податків і т. ін.).

Прикладом диспропорцій та відсутності внутрішньої логіки системи оподаткування в Україні є взаємодія таких її внутрішніх елементів, як податок на додану вартість та спрощена система оподаткування.

З точки зору інтересів розвитку бізнесу, український варіант нарахування і сплати ПДВ є прийнятним тільки у «тандемі» із спрощеною системою оподаткування внаслідок того, що цей тандем дозволяє мінімізувати не тільки малому бізнесу, а й великим компаніям платежі зі сплати ПДВ та податку на прибуток.

З позиції наповнення державного бюджету така мінімізація є негативним явищем – з початку введення спрощеної системи оподаткування вона призначалась для стимулювання розвитку малого бізнесу, а не мінімізації податкових платежів великих підприємств.

Якими є конструктивні шляхи вирішення проблеми мінімізації бізнесом платежів з ПДВ через використання суб'єктів підприємницької діяльності, що знаходяться на спрощеній системі?

Ліквідація спрощеної системи оподаткування, як пропонують певні автори та радить МВФ, була б величезною помилкою , яка би призвела:

  • до знищення ІТ – сфери в Україні (яка вже приносить більше 3 млрд. дол. валютної виручки щорічно та створює позитивні мультиплікативні ефекти в економіці – розд. 22) та посилення еміграції фахівців за кордон;

  • до знищення малого бізнесу і великої кількості робочих місць, а отже різкого зростання соціально-політичної напруги у суспільстві.

Тому ми вважаємо необхідним зберегти спрощену систему оподаткування, а проблему неефективної роботи ПДВ вирішувати не за рахунок знищення важливого для економіки і суспільства інструменту (спрощеної системи оподаткування), а через позитивні зміни у системі оподаткування (зокрема реформуванні ПДВ) та інституційному середовищі в цілому.

Третій вимір

Третім виміром оцінки кількісних і якісних параметрів оптимальності системи оподаткування є її зовнішній інституційний вимір,** тобто гармонійна (або диспропорційна) вбудованість інструментів оподаткування у загальний інституційний устрій країни та у зовнішньоекономічні відносини.

Нажаль, Україна належить саме до тих країн, що у міжнародних рейтингах у податковій сфері посідають найнижчі позиції. За якістю податкової системи у щорічному світовому рейтингу сплачування податків (Paying Taxes 2017), експерти Світового банку та PwC оцінюють позицію України як 111 – ту серед 189 досліджуваних країн світу. А за розрахунками фахівців із Всесвітнього економічного форуму у Давосі у міжнародному рейтингу суспільних інститутів серед 140 досліджуваних країн світу Україна посідає 118 позицію, поступаючись навіть більшості африканських країн, окрім Бурунді (122), Конго (121), Мавританії (132), Мозамбіку (127), Нігерії (125) і Чаду (136).

У рамках ЄС запроваджена єдина система оподаткування ПДВ для спрощення переміщення товарів всередині загального ринку. Основним документом, що регулює дану сферу, є Директива 2006/112/ЄС від 28 листопада 2006 року «Про спільну систему податку на додану вартість» з подальшими змінами та доповненнями. Директива ЄС встановлює загальні уніфіковані правила, проте надає країнам-учасницям можливість застосовувати свої винятки із загальних правил у таких важливих питаннях як порядок і умови реєстрації платників податку, категорії товарів та послуг, які оподатковуються за зниженими ставками, розміри цих ставок та ін.

Як вже зазначено вище, система оподаткування у країнах ЄС з ПДВ в якості ключового податку сьогодні знаходиться у кризовому стані і зазнає серйозної критики з боку фахівців цих країн. Практика застосування ПДВ у цих країнах знаходиться у процесі реформування. Також обговорюються пропозиції щодо запровадження для певних великих компаній податку з обороту** 5( Turnover Tax__)із ставкою ** 3%.

Тому Україні не варто догматично наслідувати недостатньо успішний досвід ЄС з використанням ПДВ, а враховуючи системні проблеми щодо ПДВ (розд. 10), доцільно більш глибоко і виважено підійти до формування своєї оптимальної системи оподаткування з урахуванням викладених вище положень.


2 Підтримано0 Поправок