По-перше, текст закону про державний бюджет має позбутися статей, що не відносяться до сфери його регулювання (наприклад, регулювання сфери державних закупівель, відносин судоустрою чи замінювати положення Бюджетного кодексу України).

По-друге, слід запровадити обов'язкове супроводження проектів інших законодавчих та інших нормативно-правових актів оцінками впливу на стан видатків чи доходів державного чи місцевих бюджетів. У разі збільшення видаткової частини чи зменшення дохідної частини бюджету, необхідне отримання обов'язкового позитивного висновку Мінфіну щодо доцільності запровадження пропонованих новацій та їх впливу і відповідність середньостроковим показникам бюджету. За умови отримання негативного висновку, такий проект нормативно-правового має бути відхилений без розгляду.

По-третє, необхідно провести швидкий аналіз і співставлення цілей-задач-функцій-ресурсів існуючих державних органів на принципах цілеорієнтованого моделювання з метою виявлення та виключення дублювання функцій.

По-четверте, слід запровадити бюджетне правило і відповідні процедури в рамках розвитку програмно-цільового методу бюджетування щодо затвердження кількості штатних працівників (як державних службовців так і працівників бюджетних установ) безпосередньо законом (рішенням) про бюджет. Це дозволить швидко виявити й скоротити неефективні "зайві" підрозділи.

По-п'яте, разом із проектом бюджету мають подаватися на розгляд Верховній Раді детальні плани заходів із детальним описом результативних показників і методик їх розрахунку за кожною бюджетною програмою головних розпорядників бюджетних коштів на додаток до відповідних бюджетних запитів. Зазначені заходи кожний очільник головного розпорядника коштів бюджету зобов'язаний представити і "захистити" під час слухань проекту бюджету у Верховній Раді (або місцевій раді).


0 Підтримано2 Поправок