І. Основні проблеми, на розв'язання яких спрямоване реформування бюджетної політики.

З часу поширення впливу глобальної фінансово-економічної кризи на економіку України формування доходів, видатків і дефіциту бюджету стали засобом виключно політики фінансової стабілізації, а не розвитку. Надмірно жорстке обмеження видатків стало однією із причин продовження економічного спаду, скорочення інвестицій і споживання. Як наслідок, процедури і правила прийняття державного бюджету почали систематично й грубо порушуватися. Структура як дохідної, так і видаткової частин бюджету в більшості випадків є наслідком випадкових політичних рішень, а не результатом політики узгоджених між собою реформ. З боку Уряду фактично втрачений контроль за обґрунтованістю складання кошторисів бюджетних установ, які є підставою для взяття бюджетних зобов'язань. Змішування функціонального і програмно-цільового методів бюджетування призвело до безконтрольності планування і виконання бюджету. Якщо поточний і наступний (оплата рахунків і пост перевірка вже проведеного платежу) види фінансового контролю працюють, хоч і погано, то оцінка обґрунтованості й доцільності ще на стадії планування бюджету (попередній контроль) – практично відсутній.

Постійні «експерименти» із податковими механізмами та невдалі спроби децентралізації державних фінансів без децентралізації адміністративного устрою, зростання корупції у сфері витрачання бюджетних коштів, нереформованість системи соціальних гарантій призвели до розбалансованості державних фінансів в цілому і загрозливого зростання державного боргу до критичного рівня на фоні планування безпідставних дефіцитів бюджету.

Все це свідчить про те, що початково потужна система державних фінансів України, яка мала переважну більшість необхідних інструментів для стимулювання розвитку економіки і ефективного використання бюджетних коштів, поступово перетворилася на пасивний додаток до політично незбалансованої й економічно слабкої системи державного управління1.


0 Підтримано0 Поправок