Учасник спільної розробки

Головін Роман Григорович

9 Рівень підтримки пропозицій користувача1 Пропозиція

Всі пропозиції учасника

11. Розвиток агропромислового виробництва та оптимальна модель ринку сільськогосподарської землі

     	Соціальні наслідки можуть бути виражені у втраті робочих місць. Але така втрата буде тимчасовою, а вчасне інформування про реформування аграрної галузі спричинить безпроблемний перетік трудових ресурсів в нові виробничі утворення у вигляді товариств власників землі, де, не виключено, самі ж колишні працівники монополій будуть власниками і працівниками одночасно.
Політичний ризик може бути тільки в тому, що власники монополій втратять свій політичний вплив і не будуть в змозі маніпулювати ні громадянами як виборцями ні політиками. Скоріше, це буде позитивне надбання від припинення існування аграрних монополій.
Взагалі, можливі ризики та їх наслідки від припинення існування монополій - ніщо в порівнянні з щоденним нещімними втратами суспільства і економіки країни від існування і діяльності таких аграрних монополій. Тим більше, коли в пріоритеті стають люди і їх економічний та соціально-культурний рівень життя.
Монополія ознака бідності. Монополії перешкоджають і стримують розвиток ринкових відносин в країні. Монополії – це те, з чим  бореться весь розвинутий світ. Право на монополію має тільки держава в інтересах своїх громадян.
Аграрні монополії повинні припинити своє існування в Україні.
0 Вподобань

11. Розвиток агропромислового виробництва та оптимальна модель ринку сільськогосподарської землі

- економічні;
- соціальні;
- політичні.
Економічні наслідки будуть спричинені, в перш за все, в небажанні власників землі з економічних та морально-етичних міркувань працювати з монополіями. Беручи до уваги існуючу кредитну структуру капіталу аграрних монополій, у разі втрати монополіями доходів і прибутків, вони будуть вимушені зменшити обсяги виробництва або взагалі припинити активну господарську діяльність на землі. В такій ситуації монополістам необхідно буде зменшити виробничий капітал шляхом продажу вже непотрібних активів і, цим самим, забезпечити розрахунок з кредиторами. Не бажання монополій забезпечити  розрахунки за заборгованістю, може стати причиною певних негативних наслідків у вигляді породження передачі заборгованості по ланцюгу економічних зв'язків, що на певний час уповільнить економічні процеси у контрагентів монополій або завдасть їм шкоди.    Для запобігання ризику не розрахунків, необхідно проінформувати завчасно, через загал, контрагентів та кредиторів монополістів про можливі наслідки і тим самим не дати власникам монополій вивести активи які повинні будуть використані для  розрахунку з кредиторами. Активи які знаходяться в заставі, досить ліквідні і можуть зацікавити нові товариства власників землі. При, навіть настанні цих економічних ризиків значимого впливу  на економіку держави та розвиток реформування аграрної галузі не буде - це питання, в основному іноземного капіталу, який має високий рівень захищеності. Також, звільнина від монопольного користування земля швидко перейде в обіг товариств власників землі, що не дасть  ```
0 Вподобань

11. Розвиток агропромислового виробництва та оптимальна модель ринку сільськогосподарської землі

На сьогодні аграрні холдинги з десятками і сотнями тисяч гектар землі в користування монополізували обробіток землі. Вони діють у зговорі, об’єднуються в різні асоціації з єдиною метою – отримувати якомога більше прибутків.
Формування аграрних монополій стало можливим тільки з причин державного управління аграрною галуззю не в інтересах суспільного розвитку та ринкових перетворень, а також, відсутності у селян, власників землі, на початку розпаювання колгоспів, готовності стати справжніми власниками отриманого майна і землі.
Ставлення населення до аграрних монополій, аграрних холдингів і орендарів, об’єктивно кажучи, негативне. Воно спричинене певними не ринковими механізмами спілкування з власниками землі, низькою платою за користування землею, втратою селянами роботи та багатьма іншими причинами.
Логічним є те, що власники землі повинні бути власниками і аграрних підприємств, які оброблятимуть їхню ж землю. Селяни повинні самі вирішувати питання організації робочих місць та розподілу прибутку від власної землі.  В цьому суть народної земельної реформи.  При такому реформуванні, власники землі не захочуть продовжувати відносини з представниками аграрних монополій, а захочуть повернути свою землю, незаконно відчужену у них, або захочуть вийти  передчасно з кабальних угод (оренда, емфітевзис)  користування землею. Аграрні монополісти втрачатимуть землю як засіб виробництва. На сьогодні, доходи від рослинництва в аграрних монополіях становлять від 60% до 100%. Отже, втрата землі для монополістів – це втрата основних доходів і прибутків.
Агрохолдинги стали монополістами не тільки в обробітку землі.   Вони стали монополістами і як споживачі кредитних ресурсів, отриманими у різний спосіб і з рідних джерел. Це банківське та приватне кредитування через цінні папери та інші фінансові інструменти. Також, до такого споживання кредитного ресурсу слід віднести заборгованості за поставлені техніку і обладнання, добрива, насіння та інші матеріали і товари. 
0 Вподобань

11. Розвиток агропромислового виробництва та оптимальна модель ринку сільськогосподарської землі

Перш за все, пряме державне кредитування направлене на реалізацію господарюючими суб’єктами головної мети – виробництво товарів, а не на суто обслуговування споживчих потреб. Тому вплив такого кредитування на збільшення інфляції буде незначним. 
Механізми кредитної політики призначені для забезпечення прямого кредитування аграрної галузі. Наслідком чого стане виробництво більшої кількості товарів та динамічний розвиток експорту товарів поглибленої переробки. Ці процеси, одностайно, впливатимуть  на зміцнення гривні. 
За рахунок механізмів кредитної політики буде впроваджено і кредитування експорту українських товарів. Це, також, зміцнює гривню за рахунок, фактично, її кредитної експансії та збільшення надходження ліквідної валюти до країни. 
Також, розвиток аграної промисловості передбачає перехід від монополістично-олігархічної форми господарювання до усуспільненої в інтерсах власників землі та інших громадян України. Монополізація економіки, її окремих галузей – одна з причин інфляції. Демонополізація з деолігархацією зменшує складову інфляції.
З огляду на вищезазначене, можна стверджувати, що розвиток аграрної галузі через механізм Нової кредитної політики для забезпечення прямого кредитування аграрної галузі не тільки не буде причиною для інфляції, а навпаки, буде чинником до її стримування та укріплення національної валюти.
0 Вподобань

11. Розвиток агропромислового виробництва та оптимальна модель ринку сільськогосподарської землі

Держава забезпечує кредитування викупу землі та її купівлю громадянином, який вирішив займатися сільським господарством і проживати в сільській місцевості.
Держава повинна забезпечити механізм споживчого кредитування за низькою ставкою (3%), забезпечення якому повинні бути доходи товариства власників землі. Це дасть змогу задовольнити нагальні споживчі потреби власника землі замість її продажу, які виникли в результаті антисоціальної політики агрохолдингів, орендарів та їх лобістів при владі.
Прийняття таких змін до законодавства дасть можливість виконувати всі норми Конституції України, а головне зберегти українську землю у власності українського народу.
0 Вподобань

11. Розвиток агропромислового виробництва та оптимальна модель ринку сільськогосподарської землі

Враховуючи недопущення будь-якої монополізації землі, як в межах села, так і в країни, продаватися земля сільськогосподарського призначення може лише в кількості однієї земельної ділянки і виключно фізичній особі, яка виявила бажання займатися сільським господарством і виконала всі умови для того, щоб стати належним покупцем землі.
Зосереджена у власності держави чи територіальних громад, земля повинна передаватися для користування товариствам власників землі. Отримані доходи на частку переданої в користування такої землі зараховуються до відповідних бюджетів і використовуються для вирішення інфраструктурних і соціально-економічних завдань розвитку.
0 Вподобань

11. Розвиток агропромислового виробництва та оптимальна модель ринку сільськогосподарської землі

На сьогодні вже зрозуміло, що потреба у ринку землі, яку вимальовують і нав’язують ті, хто хоче стати аграрними монополістами, насправді відсутня, як і будь-яка інша.
Формування та розвиток товариств власників землі, одноосібного чи сімейного господарювання, впровадження дієвих державних механізмів розвитку аграрного виробництва, запуск механізмів нової кредитної політики, спрямованої на розвиток первинного виробника та споживчого кредитування - це основне, що не тільки забезпечить економічне зростання аграрної галузі, а і стане підставою для формування положень для нового Закону про обіг земель сільськогосподарського призначення та змін до інших законів і нормативних актів.
Основними змінами до законодавства про обіг землі повинні сформуватися юридичні та фінансові механізми повернення землі селянам, які втратили її в результаті незаконних оборудок агрохолдингів та орендарів, на тлі занепаду рівня життя селянина. Як правило, це договори оренди та емфітевзису на 49 і більше років, договори застави землі, договори міни та інші.
Необхідно забезпечити передчасний вихід власника землі з договірних відносин за договорами оренди та емфітевзису для самостійного обробітку землі в товариствах власників землі, одноосібного чи сімейного господарювання.
0 Вподобань

11. Розвиток агропромислового виробництва та оптимальна модель ринку сільськогосподарської землі

Ті, хто бажає монополізувати всю землю сільськогосподарського призначення в Україні, трактують Закон про обіг землі як дещо належне до процесу відміни заборони про продаж землі з визначенням порядку її скуповування для зосередження земельного ресурсу в “руках” кількох монополій. Саме такий принцип закладений в проекті Закону №5535 від 13.12.2016 року “Про обіг земель сільськогосподарського призначення”.
 

В ЗМІ постійно транслюється інформація про обмеження продажу кількості землі фізичній особі до 500 гектарів. При цьому забувають говорити про те, що юридична особа, згідно з положеннями цього проекту, може мати 33% землі на певній території  територіальної громади чи району. Отже три юридичні особи-монополісти можуть мати право скупити 99% землі.
Така скупка землі юридичними особами абсолютно реальна на фоні тотальної бідності, як і те, що в процесі купівлі можливий і примус селянина до продажу землі. Такий же примус практикується певними аграрними холдингами і великими орендарями землі. Абсолютна реальність такої скупки підтверджена і світовим досвідом скупки цілих країн.
Обмеження щодо перебування у власності фізичної особи не більше 500 гектарів землі передбачають існування 0,2% багатих і 99,8% бідних селян. І зрозуміло, що через пов’язаних осіб у власності фактично однієї особи чи сім'ї може бути сконцентровано не один десяток земельних ділянок площею у 500 га.
Згаданий проект Закону має антисоціальну складову, спрямовану на глибоке соціальне-економічне розшарування, і заперечує всі принципові бачення українців своєї ролі у державі. 
0 Вподобань

11. Розвиток агропромислового виробництва та оптимальна модель ринку сільськогосподарської землі

Міжгалузева кооперація була і залишається важливою складовою розвитку економіки країни.
 
Виробництвом тракторів, машин та механізмів для сільськогосподарського виробництва присутнє в багатьох країнах і є ознакою розвиненості – країна самостійно забезпечує себе знаряддями праці на самій первинні ланці створення продукції.
Україна як індустріальна країна мала всі потужності для забезпечення сільського господарства технікою вітчизняного виробництва. Фактично, такий потенціал є наявним і сьогодні. Але орендарі, фермери та агрохолдинги з їх надприбутками не зацікавлені в підтримці власного промислового виробника. Панування стереотипу, що іноземне краще – формує більш високий попит на імпортну, навіть бувшу в користування, техніку. 
Новим економічним курсом передбачена підтримка реформування земельних відносин в контексті Народної земельної реформи, яка полягатиме в реалізації власником землі справжніх прав на неї – бути власником врожаю з власної землі, обробляючи її самостійно. Новостворені первинні сільськогосподарські товаровиробники у вигляді товариств (об’єднань) власників землі, сімейних чи одноосібних товаровиробників, потребуватимуть коштів на придбання сільськогосподарської техніки. І держава може надати такі кошти у вигляді кредитів новоствореним товаровиробникам (можливо, без застави і під економічно обґрунтований низький відсоток).
В свою чергу, держава повинна кредитувати і машинобудування – виробництво сільськогосподарської техніки. Безумовною проблемою в цьому буде формування економічно необхідного попиту на техніку та її якість.
При оптимальному ціноутворенні та забезпеченні високої якості вітчизняної техніки, кредитні гроші, отримані первинними сільськогосподарськими товаровиробники, можуть бути направлені на закупівлю імпортної техніки з різних об’єктивних і суб’єктивних причин.
Отже, розвиток нових форм земельних відносин може і повинен бути пов'язаний з паралельним розвитком вітчизняного товаровиробника сільськогосподарської техніки. Така ситуація сформує попит на вітчизняну техніку, підвищить її якість, забезпечить знаряддями праці новостворені первинні сільськогосподарські виробництва, зміцнюватиме гривню і створить нові робочі місця.
0 Вподобань

11. Розвиток агропромислового виробництва та оптимальна модель ринку сільськогосподарської землі

 
Кооперативні банки здійснюватимуть обслуговування товариств (об’єднань) власників землі, одноосібних і сімейних сільгоптоваровиробників та інших клієнтів банку. Зосереджені в кооперативному банку, гроші клієнтів банку можуть використовуватися для проведення додаткових кредитних операцій у інтересах членів такої банківської кооперації. 
Кооперативні банки прийматимуть участь у кредитуванні підприємств, створених на засадах кооперації зусиль товариств (об’єднань) власників землі, одноосібних чи сімейних сільгосптоваровиробників для спільного виробництва сільгосппродукції, в тому числі продукції глибокої переробки. 
Прибуток кооперативного банку розподілятиметься в інтересах власників землі, їх товариств (об’єднань), що будуть членами такої кооперації. 
Сільськогосподарська кооперація є потужним механізмом реалізації масштабних аграрних інфраструктурних проектів, учасниками яких можуть бути селяни, власники землі, в особі товариств (об’єднань), власників одноосібних і сімейних сільгоптоваровиробників. Така кооперація дозволить власникам землі з максимальною ефективністю використовувати наданий їм державою земельний ресурс без його виснаження. 
Завдяки кооперації можливе усунення з ринку сільгосппродукції та товарів для її виробництва неефективних посередницьких структур. 
Кооперація сприятиме поглибленню переробки продукції та, як наслідок, більшої концентрації прибутку у власників землі з подальшою його капіталізацією чи усуспільненням. 
У кооперації вбачається й джерело розвитку соціально-економічної інфраструктури сіл. Фактично – це початок відновлення та розвитку сіл. 
Важливою для економічного розвитку країни є міжгалузева кооперація. Зокрема, держава може кредитувати на пільгових умовах первинних товаровиробників для купівлі техніки вітчизняного виробництва. 
0 Вподобань

11. Розвиток агропромислового виробництва та оптимальна модель ринку сільськогосподарської землі

В Україні існують величезні можливості для відновлення аграрної галузі та її зростання з орієнтацією на експорт продукції глибокої переробки. Для пришвидшення її розвитку потрібно пряме державне кредитування, тобто по можливості 100% забезпечення кредитами обгрунтованих капіталовкладень та потреби в обігових коштах. Початок сплати відсотку за користування кредитом настає з початку роботи підприємства в оптимальному режимі. 
 


В свою чергу, такі умови кредитування мають бути запропоновані обмеженому колу осіб, первинним сільськогосподарським товаровиробникам, а саме - товариствам (об’єднань) власників землі, одноосібним чи сімейним господарства. 
Таким чином створюється система державних механізмів: механізми кредитної політики і механізми аграрної політики. Грамотне використання взаємодії цих механізмів дасть очікувані результати 
Зокрема, логічним є впровадження міжгалузевої кооперація. Держава кредитує новостворених первинних сільськогосподарських товаровиробників для купівлі техніки вітчизняного виробництва. 
Відповідно, при формування таких відносин потрібен державний контроль за якістю і ціною. 
Пряме державне кредитування в поєднанні з реалізацією державної функції в просування товарів українського виробництва на ринки інших країн створює систему експортно-кредитної підтримки власного виробника.
Державні органи формують нові ринки збуту, а пряме державне кредитування забезпечує заміщення обігових коштів, які вибувають з обігу виробника у зв’язку з поставкою товару, та відстрочення платежу, поки товар перебуває в дорозі чи має відстрочку з оплати. 
Забезпечення споживчого кредитування може стати чинником, який унеможливить виникнення мотивації продати землю. Необхідність чи бажання власника землі, селянина, продати землю, на сьогоднішній день змотивовані суто споживчими потребами. Дані потреби можна задовольнити, створивши відповідну систему державних механізмів. 
0 Вподобань
1236