Учасник спільної розробки

Воронін Максим Володимирович

10 Рівень підтримки пропозицій користувача11 Пропозицій

Всі пропозиції учасника

1. Інституційні зміни: демонополізація та сприятливий бізнес-клімат

Замість блокувального рівня капіталу банків при їх створенні вводиться щомісячне обов'язкове корегування рівня капіталу банків і будівельних, інвестиційних компаній у відповідності до збільшення залучених коштів за минулий місяць в певній пропорції, наприклад, з коефіцієнтом 0,9 для будівельних компаній і 0,3 - для банків і інвестиційних компаній. Банки, інвестиційні та будівельні компанії мають стати ПАТ (повне акціонерне товариство).
Вхід на ринок банківських послуг має бути вільним, а відповідальність - повна.
1 Вподобання

4. Нова якість монетарної політики і банківського регулювання. Розвиток банківської системи та процесів кредитування реального сектору

  1. заходів щодо демонополізації ринків у координації з Урядом і Антимонопольним Комітетом (НБУ – в частині стимулювання розвитку малих і середніх банків з акцентом на структурні показники балансів, а не на абсолютні розміри капіталу; недопущення зниження конкуренції на ринку банківських послуг і запобігання перетворення його у квазідержавну або олігополістичну структуру).

Вхід на ринок банківських послуг має бути вільним, а відповідальність - повна.
1 Вподобання

1. Інституційні зміни: демонополізація та сприятливий бізнес-клімат

Продаж та корпоратизація комунальних, транспортних, енергетичних тощо монополій - одна з найгірших помилок незалежної України. Потрапляння до рук приватних осіб, а не держави, величезних монопольних потужностей призвело до неконтрольованого зростання цін і тарифів, використання олігархатом отриманих коштів для скуповування влади в Верховній Раді з метою впливу на політичні і економічні рішення влади з метою укріплення свого панування над монополіями, узаконення багатократного підвищення цін і тарифів. ```
1 Вподобання

1. Інституційні зміни: демонополізація та сприятливий бізнес-клімат

Продаж та корпоратизація транспортних, енергетичних тощо монополій України - одна з найгірших помилок незалежної України. Потрапляння до рук приватних осіб, а не держави, величезних монопольних потужностей призвело до неконтрольованого зростання цін і тарифів, використання олігархатом отриманих коштів для скуповування влади в Верховній Раді з метою впливу на політичні і економічні рішення влади з метою укріплення свого панування над монополіями, узаконення багатократного підвищення цін і тарифів. ```
0 Вподобань

10. Нова енергетична політика та демонополізація енергетичного ринку

Продаж та корпоратизація енергетичних монополій України - одна з найгірших помилок незалежної України.

Потрапляння до рук приватних осіб, а не держави, величезних монопольних потужностей призвело до неконтрольованого зростання цін і тарифів, використання олігархатом отриманих коштів для скуповування влади в Верховній Раді з метою впливу на політичні і економічні рішення влади з метою укріплення свого панування над монополіями, узаконення багатократного підвищення цін і тарифів. ```
1 Вподобання

10. Нова енергетична політика та демонополізація енергетичного ринку

Енергетичне самозабезпечення домогосподарств, вивід домогосподарств з-під впливу монопольних постачальників енергоресурсів та ризиків цінового тиску та припинення постачання послуг. ```
Стратегія передусе має враховувати інтереси не бізнесу, тобто, олігархії, а домогосподарств.
1 Вподобання

10. Нова енергетична політика та демонополізація енергетичного ринку

Розробники/ Відповідальні ЦОВВ: Міненерговугілля, Мінекономрозвитку. Мінфін, Мінрегіонбуд, Держенергоефективності, НКРЕКП.

Ціль 3 – Декарбонізація енергетики

Зменшення викидів СО2 у секторі виробництва енергії.

Основні заходи та інструменти для виконання Цілі 3:

Ініціювання програми розвитку і переходу до безкарбонової та альтернативної енергетики з бюджетною підтримкою переходу до тих проектів, що показують найвищу ефективність.

Передбачається розробка відповідних законодавчих ініціатив, з подальшою реєстрацією проекту закону у Верховній Раді. Основні зміни стосуються Податкового кодексу України.

Оподаткування мусить бути інфляційним. Екологічні податки мають бути відмінені. Взагалі.
1 Вподобання

10. Нова енергетична політика та демонополізація енергетичного ринку

Пункт має бути видаленим. Німеччина, член ЄС, плює на цей Третій енергопакет. Україна тим більше не має звертати на цей документ уваги. Така реорганізація призведе до невиправданих витрат на реорганізвцію та розлад в керуванні системою.
1 Вподобання

10. Нова енергетична політика та демонополізація енергетичного ринку

Ціль 5 – Підвищення енергоефективності

Зменшення енергоспоживання за рахунок впровадження заходів з підвищення енергоефективності, облік та моніторинг використання енергоресурсів.

Основні заходи та інструменти для виконання Цілі 5:

1) Імплементація Закону України "Про житлово-комунальні послуги", який в свою чергу передбачає впровадження комерційного обліку у сферах тепло- та водопостачання.

2) Запровадження системи енергетичного менеджменту та моніторингу споживання енергетичних ресурсів на місцевому рівні, зокрема в бюджетних установах.

3) Використання ЕСКО-механізму як вже діючого інструменту для фінансування проектів енергоефективності в житловій сфері та для бюджетних установ.

Пункт 4 має бути виключеним. Якщо держава не платить субсидії постачальникам комунальних послуг, вона не буде платити і громадянам. Але такий режим дозволяє недоплачувати та не зважати на інфляцію безкарно. Адже бідних людей-отримувачів субсидії владоможці не бояться взагалі. Що ті їм зроблять? А от комунальщики можуть просто припинити надавати послуги. Це - вже серйозно.
1 Вподобання

7. Оптимальна система оподаткування

На перших порах уряд може зустрітися зі складністю роботи в нових умовах. Всього треба вчитися і до всього звикати. Також, можливі деякі коливання цін і курсу валют, доки вони дійдуть оптимального рівня, а уряд навчиться вправно керувати фінансами в нових умовах.

Реалізація інфляційного оподаткування не буде ефективно працювати в разі, якщо Національний банк і Міністерство фінансів будуть сповідувати неоднакову політику. Адже саме НБУ має всі інструменти для реалізації бюджетної політики уряду в умовах інфляційного оподаткування. Тому має бути внесена зміна в конструкцію урядування фінансами країни, що буде передбачати об'єднання НБУ та Міністерства Фінансів. Власне, це мусить бути єдиний фінансовий інститут, що має повноту відповідальності за стан фінансів в країні.

Змін потребуватиме система державного соціального, медичного та пенсійного страхування. Адже, якщо нема внесків до відповідних фондів, всі виплати мусять здійснюватися з бюджету.

Єдина звітність, що залишиться, буде статистична. Мінстату і мусять перепідпорядкуватися кадри і майно, також бази даних ліквідованого фіскального органу і державних соціальних фондів. Щоб не примушувать СПД, на яких нема діяльності здавати "пустишки", за їх заявою звітність вони зможуть не подавати взагалі до поновлення діяльності.

Міністерство природи чи його аналог зможе продавати природні ресурси користувачам. Але рента має бути скасована. ```
1 Вподобання

7. Оптимальна система оподаткування

Уряди використовують також і інфляційне оподаткування. Тобто, таке оподаткування, що ґрунтується не на фіскальному, а на інфляційному навантаженні. Оподаткування - умовна назва, адже ніхто ніяких податків не сплачує. Проте, в структурі ціноутворення інфляційний податок має таке саме місце, що і так звані звичайні податки. Але платники інфляційного податку - абсолютно всі власники національної грошової одиниці України. Резиденти і нерезиденти.

Уряди не зважилися досі перейти на суто інфляційне оподаткування і частково застосовують звичайне і інфляційне оподаткуання. Хоча такий перехід надав би країні цілу низку переваг:

- Для існування так званого інфляційного оподаткування не потрібні фіскальні органи, податкове законодавство. В тому числі державні соціальні фонди і законодавство в сфері їх відповідальності. Їх можна просто скасувати. Звільняються від зайвої роботи і суди.

- Інфляційне оподаткування дозволяє вирішити проблему тіньової економіки. Після заміни звичайного оподаткування на інфляційне з тіні гарантовано вийде 100% некримінальної економіки. Їй більше не буде від кого ховатися. Бухгалтери та економісти будуть працювати над правильним відображенням результатів діяльності задля привабливості для інвесторів, а не над приховуванням доходів задля максимізації прибутку власників.

- Коли всі податки і збори будуть скасовані, в Україні отримає, нарешті, розвиток власне видобування газу і нафти. І газотранспортна система заповниться українським газом. Адже саме рента сьогодні є перепоною розвитку видобування корисних копалин в Україні.

- Вразі заміни звичайного оподаткування на інфляційне бюджет припинить фінансувати бізнес експортерів, що сьогодні користуються бюджетом, як своєю годівницею, завищуючи вартість експорту і отримуючи "повернення" ПДВ.

- Вразі заміни звичайного оподаткування на інфляційне припиниться практика нерівноправності оподаткування бізнесу, що діє завдяки так званій системі спрощеного оподаткування. Спрощенці не показують свої доходи, бо взагалі не зобов'язані вести бухгалтерський облік. Отже, бізнес користується спрощеною системою оподаткування для приховування доходів. В той же час, легальний бізнес несе на собі весь тягар податкового навантаження і стає неконкурентоспроможним в порівнянні із спрощенцями.

- Вразі заміни звичайного оподаткування на інфляційне інвестиційна привабливість та простота ведення бізнесу в Україні зросте до нечуваного рівня, бізнес задихає на повні груди, міжнародні інвестиції потечуть в Україну.

- Вразі заміни звичайного оподаткування на інфляційне відпаде проблема тимчасового касового розриву, коли через тимчасову відсутність коштів на казначейському рахунку чи з інших причин статті витрат бюджету фінансуються на прикінці бюджетного року, невчасно.

- Вразі заміни звичайного оподаткування на інфляційне так звані євробляхери втратять стимул для спротиву і займуться своїми звичайними справами. В той же час, усі немонополізовані ринки очікує ренесанс. ```
1 Вподобання