Учасник спільної розробки

Гайдаєнко Ростислав Вікторович

Гайдаєнко Ростислав Вікторович

1 Рівень підтримки пропозицій користувача5 Пропозицій

Всі пропозиції учасника

5. Розвиток фондового ринку та небанківських фінансових інститутів

3.4.	Систему гарантування вкладів для членів кредитних спілок необхідно впроваджувати лише після створення адекватної системи управління кредитним ризиком та ризиком неадекватної ліквідності кредитних спілок. Уведення обов’язковості членства кредитних спілок у існуючій системі гарантування вкладів фізичних осіб є передчасним до моменту виправлення основних перекосів в функціонуванні даної системи.

3.5.	Основою саморегулювання діяльності кредитних спілок повинні стати з одного боку – забезпечення державою максимального невтручання у господарську політику кредитних спілок і стимулювання конкуренції, а з іншого – зміщення основного акценту державного регулювання на розвиток контрольних функцій всередині спільноти (ревізійні комісії, внутрішній або зовнішній аудит кредитної спілки) та зовнішній - на рівні асоціацій кредитних спілок. Асоціації не можна позбавляти обов’язку захищати інтереси кредитних спілок та їх членів, що пропонується тепер деякими законодавцями.

3.6.	Кредитні спілки є піонерами у питаннях застосування в Україні концепції конфлікту інтересів, і повинні сприяти у подальшому якомога ширшому використанню цього антикорупційного поняття у своїй практиці.
Визначення позиції НЕК щодо певних законодавчих ініціатив, що нині розглядаються, зокрема щодо "саморегулівності" кредитних спілок, існуючої системи гарантування вкладів, архітектури державного управління (зокрема законопроекту про "спліт"). Зроблено акцент на необхідності активного розвитку і застосування поняття "конфлікту інтересів" на практиці.
0 Вподобань

5. Розвиток фондового ринку та небанківських фінансових інститутів

3.2.	Система кредитної кооперації має два рівні фінансової взаємодії:
3.2.1.	Перший рівень – кредитні спілки, що безпосередньо надають фінансові послуги споживачам - своїм членам. На відміну від кооперативних банків кредитні спілки об’єднують виключно фізичних осіб та не можуть надавати послуги особам поза межами кола їх членів. Дотримання даного принципу є основним критерієм визнання кредитної спілки неприбутковою фінансовою установою. Кредитні спілки є неприбутковими установами та не є платниками податку на прибуток, що повинно прямо випливати із визначень закону, а не бути предметом корупційного арбітражу з боку органів ДФС.
Кредитні спілки самостійно визначають величину мінімального (обов’язкового) пайового внеску.
Кредитні спілки повинні стати основою національної системи фінансових установ, що обслуговують інтереси населення і створюють комерційним фінансовим установам конкуренцію на ресурсному та кредитному ринках (здебільшого локальних).
3.2.2.	Другий рівень – об'єднані кредитні спілки, що акумулюють ліквідність та забезпечують для кредитних спілок можливість доступу до необхідних фінансових ресурсів як шляхом їх перерозподілу у межах системи кредитної кооперації, так і шляхом залучення відповідних ресурсів із зовнішніх джерел.
Через об’єднані кредитні спілки можуть здійснюватися рефінансування (тимчасова фінансова допомога з боку держави), диверсифікація інвестиційних ризиків, доступ до міжбанківської системи розрахунків, забезпечення переказу коштів у межах існуючих платіжних систем тощо. ```
П. 3.1 Визначає намір визнати провину держави Україна перед ошуканими вкладниками кредитних спілок та створити механізм запобігання подібним явищам у майбутньому. Для досягнення цієї мети народним депутатом України О.В. Кужель подано до ВРУ законопроект №9268 від 07.11.2018 року. п. 3.2 - доповнений та (в основному) перенесений текст щодо кредитних спілок з розділу "Кооперативні банки". Також фіксується пріоритет необхідності однозначно вирішити питання про неприбутковий статус кредитної спілки (ОКС) шляхом внесення у законодавство одного, але чіткого критерію визначення цього статусу.
0 Вподобань

5. Розвиток фондового ринку та небанківських фінансових інститутів

Система кредитної кооперації є системою неприбуткових фінансових установ, що діють на кооперативних засадах, забезпечуючи своїм членам ефективне обслуговування та відсутність дискримінації за національною, статевою, віковою, релігійною, ціновою ознаками, високу надійність, прозорість та незалежність в організації самоуправління.

Недовіра населення до фінансових інститутів в цілому та до кредитних спілок зокрема спричинена здебільшого непрофесійними, а подекуди – відверто злочинними діями та бездіяльністю державного регулятора.

Після прийняття Верховною Радою України закону України «Про кредитні спілки» у грудні 2001 року та створення державного регулятора – Держфінпослуг у 2003-2005 роках, на рівні нормативних актів та подальшими змінами до тексту закону, було повністю знівельовано права локальних спільнот на самоврядування, самостійне управління кредитними спілками, які є основою стабільності та успіху кредитних спілок у десятках країн світу.

В результаті відсутності ефективного регулювання простроченості за наданими кредитами, відсутності механізмів регулювання ліквідності, тобто адекватного управління основними ризиками, члени кредитних спілок стали заручниками свавілля шахраїв та правоохоронних органів.

В період з 2009 по 2013 роки було знищено та розграбовано активи більш, як 200 найбільших кредитних спілок, громадяни втратили до 1,5 мільярдів гривень заощаджень, постраждало більше 100 000 громадян, більшість з яких не відновлено у порушених правах і досі. ```
Неефективне державне регулювання, де-факто системне розграбування активів кредитних спілок (вкладів їх членів) у 2009-2013 роках стало значною мірою причиною дискредитації кредитних спілок як надійних та ефективних фінансових інститутів. Без визнання цих помилок, викриття злочинів та покарання винних. Без показового відшкодування завданих населенню збитків відновлення кредиту довіри та відповідно - висхідної тенденції до росту не виявляється можливим. Ринок знаходиться у стані стагнації, а державні органи висувають законодавчі ініціативи косметичного характеру, не здатні внести суттєвих змін у тенденцію поступового вимирання кредитної кооперації. Тому у НЕК пропонується зафіксувати основні проблеми, що перешкоджають відновленню довіри та окреслити напрямки реформування даного сегменту, аж до перетворення кредитних спілок на основний, народний інститут для утримування заощаджень населення, який не може бути узурповано олігархатом, або продано іноземним інвесторам.
0 Вподобань

1. Інституційні зміни: демонополізація та сприятливий бізнес-клімат

7.5 Реалізувати законодавчі ініціативи, спрямовані на розвиток кредитних спілок як неприбуткової альтернативи олігархічним надприбутковим банківським утворенням. Відновити пошкоджений імідж кредитних спілок як ощадних небанківських фінансових інститутів, усунути вразливості, які на даний момент існують у чинному законі "Про кредитні спілки". Забезпечити ріст надійності кредитних спілок через приведення у відповідність до найкращих світових практик механізмів управління ліквідністю.

Тому, що система гарантування вкладів не може, не повинна поглинати ВСІ ризики роботи фінансових установ, а тому не є панацеєю. Спершу необхідно встановити контроль за простроченістю (знизити її з оцінюваних на даний момент 30%-50% кредитного портфелю до прийнятних хоча б 5%-10%). По-друге - підняти ліквідність з теперішніх 1%-5% сумарних активів до 15%-20%. І лише потім говорити про ефективність системи гарантування вкладів, як останнього (після власного капіталу) інструменту захисту інтересів вкладника.
0 Вподобань

1. Інституційні зміни: демонополізація та сприятливий бізнес-клімат

7. Відновлення довіри до банківської системи та вдосконалення механізмів її функціонування. Події останніх років призвели до того, що інвестори не довіряють банкам, оскільки вони не мають надійних механізмів повернення коштів з банків. Дії НБУ та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) постійно підтримують впевненість у тому, що будь-який банк можуть ліквідувати, навіть без наявності законних підстав. Окрім того, зі знищенням половини банківської системи та двох третин кредитних спілок у період 2009-2018 років і без того мінімальна конкурентність фінансового ринку отримала іще більше ознак монополізму.З метою відновлення довіри населення до банківської системи, у першу чергу, слід удосконалити систему гарантування вкладів фізичних осіб, зокрема:

Дискредитація фінансового сектору має основним джерелом не лише очевидну неефективність запропонованого механізму функціонування системи гарантування вкладів, але й провалене управління простроченою заборгованістю, ліквідністю, зависоку ціну на фінансові ресурси, не в останню чергу спровоковані монопольним становищем тих банків, що поки що залишились на ринку. Тому в частині запобігання явищам монополізації надання фінансових послуг пропонується у НЕК робити акцент не стільки на усуненні недоліків діяльності АМКУ, скільки на розвитку технологій СПРИЯННЯ КОНКУРЕНЦІЇ, які передбачають як створення якомога більшої кількості непов'язаних між собою суб'єктів господарювання, що конкурують на відповідних ринках. А також - примусового дріблення бізнесів, що мають ознаки монополізму, державного регулювання цін на продукти монополістів. У цьому контексті пропонується розглядати державні зусилля, спрямовані на розвиток та зміцнення системи кредитної кооперації України (кредитних спілок із вільним доступом до капіталу для широких верств населення) як основний інструмент створення конкуренції олігархічним банківським інституціям.
0 Вподобань

1. Інституційні зміни: демонополізація та сприятливий бізнес-клімат

4.6 Сприяти біль широкому залученню до антикорупційної боротьби громадян України через зменшення обмежень, які не дозволяють використовувати їм у якості доказів корупційних дій отриманих індивідуальних аудіо-відеозасобів (визнання таких доказів належними із мінімумом вимог до їх якості). Легалізація застосування провокації хабара і фіксація згоди з боку корупціонера як доказу, наявність якого тягне за собою неможливість обіймати державні посади для особи, що дієво прийняла таку провокативну пропозицію.

Сильні засоби антикорупційної боротьби, здатній принести швидкий результат суспільству.
0 Вподобань

1. Інституційні зміни: демонополізація та сприятливий бізнес-клімат

4.5 Всіляко сприяти поширенню практики застосування поняття конфлікту інтересів. Забезпечити невідворотність скасування (визнання нікчемним) будь-якого правочину, укладеного за наявності конфлікту інтересів, а також покарання особи, що своєчасно не заявила про наявність такого конфлікту до прийняття нею корупційного рішення.

На даний момент визначення поняття конфлікту інтересів як односуб'єктного конфлікту, коли особа вдається до прийняття рішення у межах своїх службових повноважень, яке водночас вигідно їй особисто або родичам найближчого ступіню спорідненості (без попереднього оголошення про такий конфлікт особистих інтересів із інтересами суспільними, і без утримання від прийняття такого рішення і делегування своїх повноважень у цій частині іншим незацікавленим особам), в цілому відповідає світовим стандартам. Проте на відміну від інших країн (зокрема США), в Україні при порушенні конфлікту інтересів не настає безпосередніх правових наслідків. А саме - скасування прийнятого особою корупційного рішення і накладення на таку особу санкції (кримінального покарання) залежно від наданої суспільству або іншим особам шкоди.
0 Вподобань

2. Нова якість державного управління: модернізація структури і функцій органів виконавчої влади. Стратегія управління державною власністю

5. При формуванні організаційної структури комітетів Верховної Ради України запропонувати створити окремий комітет, який займатиметься виключно питаннями оптимізації діючого законодавства. До його завдань слід віднести 1. Виявлення та усунення протиріч між окремими положеннями законів, які спричиняють судові розгляди та неоднозначність у тлумаченні законів у процесі правозастосування. 2. Оптимізацію норм чинних законів - зокрема зменшення їх обсягу, усунення дублюючих норм; 3. Оптимізацію (усунення дублювання) визначення понять, щоб одне й те саме поняття не мало подвійних тлумачень; 4.Вилучення з обігу застарілих норм та актів законодавства, скасування таких законів; тощо.

Процес законотворчості все частіше перетворюється у процес механічного створення нових законів навіть там, де можна було б розширити дію існуючих норм. Законодавцям не вистачає досвіду, знань та часу вивчити чинні закони настільки досконало, щоб уникнути таких повторів. Де-факто такою діяльністю ніхто не займається і тому законодавство розростається неконтрольованим комом і кожний з нього вихоплює те, що саме зараз йому потрібно. А якщо одразу не знаходить - то просто пише новий закон.
0 Вподобань

1. Інституційні зміни: демонополізація та сприятливий бізнес-клімат

Особливу потенційну небезпеку створює заснована у 2011 році система надання "адміністративних послуг". Їх бурхливий розвиток на даному етапі повинно бути призупинено.

При тому, що у практиці інших країн присутній підхід за якого держава стягує певну плату за подібні послуги, практика їх застосування в Україні є деструктивною і означає певну підміну понять. По-перше, такі послуги за своїм економічним змістом є монопольними (безальтернативними). По-друге - для громадян, які платять податки, не зрозуміло чому діяльність того чи іншого органу влади фінансується не за рахунок цих податків, а за рахунок додаткових поборів. І по-третє, всі міністерства та відомства включилися у процес розробки "тарифних планів", до яких включають мало не всі свої функції, які вони повинні здійснювати за законом.
0 Вподобань

1. Інституційні зміни: демонополізація та сприятливий бізнес-клімат

1.3. Необхідно раціоналізувати процес звітування, ліцензування, сертифікації, збору інформації шляхом здійснення всіх необхідних операцій через один веб-сайт, на якому знаходяться всі необхідні форми у електронному вигляді. Всі послуги щодо реєстрації, звітування, фінансово-податкових операцій повинні здійснюватися дистанційно завдяки розгалуженій системі інтернет-ресурсів.

З одного боку можна стверджувати, що кожен сам може обліковувати будь-яку кількість аналітичних показників за власним бажанням. Але в нас вже так повелося, що думка будь-якого громадянина, журналіста мало кого хвилює до того часу, ПОКИ ДЕРЖАВА НЕ ВИЗНАЄ правомірності того чи іншого твердження. Включення розрахунку загальноприйнятих у світі індикаторів у систему офіційної звітності НІЧОГО НЕ КОШТУЄ з огляду на автоматичний характер їх обрахування, але суттєво полегшує діалог з інвесторами, робить очевидними надприбуткові підприємства, сприяє розвитку фондового ринку, дозволяє ідентифікувати монополії та неефективні виробництва (наприклад такі, які завищують заробітні плати шляхом виплати захмарних премій тощо...)
0 Вподобань

1. Інституційні зміни: демонополізація та сприятливий бізнес-клімат

Крім того, покращення бізнес-клімату в Україні неможливе без вирішення таких специфічних завдань як:

  • спрощення системи оподаткування,
  • захист економічної конкуренції,
  • захист прав інтелектуальної власності,
  • ліцензування підприємницької діяльності,
  • технічного регулювання,
  • вдосконалення законодавства з питань банкрутства та приведення його у відповідність до кращої світової практики.
Основний зміст реформування у сфері демонополізації повинен полягати у тому, щоб за всім зрозумілим і в цілому підтримуваним суспільством переліком критеріїв будь-яку монополію можна було б офіційно піддати процедурі дріблення. Віднесення того чи іншого бізнесу до монополій (не важливо природної чи досягнутої у результаті злиття/поглинання) повинно мати наслідком перехід до переходу до держави контролю за ціноутворенням. Контролю не спостереження, а контролю управління цим ціноутворенням із відповідним регулюванням рівня прибутковості. І навпаки, відсутність ознак монополії повинно відкривати шлях до отримання (у тому числі) і надприбутків).
1 Вподобання